Шум дощу... шепіт верб... і осОки... Одиноко лелека бродив... А здається минуло сто років, Як мій погляд між ними блудив. Зашумів дощ, вернув в те далеке, Незрівняне, що стало чужим, Є тут хвилі, і бродять лелеки, Не таке все, не стане таким. Дощ стукоче, мов кличе, гукає, Кида […]
Вже черемуха знов відцвіла, Поспадало все листя із клена, Вслід пора за порою пішла, Як дитинство і юність "зелена". Посміхалася цвітом весна, Позолотою осінь сміється, Зникла молодість, як не була, Лише спогадом десь озоветься Ще приходить з цвітінням весна, Прихорошує осінь ще клена, ЗасніжИть ще зимова пора І […]
День змучив втомою, іду, Ховаюсь в темінь ночі, Де відпочину, де посплю, Перепочинуть очі. І знову ранок збадьорИть, День в клопоти загорне, А час іде, а час не спить, Все в ньому однотонне. Чогось нового б, прагну змін, Життя чимсь наситИти, Що залишилися, ті дні Для себе посвятити. […]
Сьогодні побачив тебе між юрби, Пірсингом вкрите обличчя згори, Очі, мов ніч, у вуалі туші, Губи тремтять у безмовній душі. Лахміття впало, мов тінь на плечі, Образ зліпила у темній імлі. Тільки волосся, мов хвилі струмка, Чорним шовком торкалось тепла. Душа… А чи є вона світла в тобі? […]
Мене знають усі, хто йде по життю, Моя сила — в словах, у кроках і в погляді. Я не шукаю шляхів, не біжу за натовпом, Бо кожен мій крок — це відлуння в серцях людей. Мене знають не за ім'ям, а за вчинками, За тим, як я стою, […]
Я сильніший, ніж ви разом усі, Ви ховаєтесь у тіні, а я йду на світанку. Мої кроки відлунюють, мов громи в небі, Бо серце моє — вогонь, а не те, що ви носите у грудях. Ваші сили — це страх, ваші мечі — пусті слова, А моя сила […]
Не потрібні мені такі друзі, що вдають, Немов важливі, але у серці порожні. Вони будуть тебе підтримувати, поки не впадеш, А потім тихо зникнуть, наче ніч, без слова, без діла. Не потрібні мені ті, хто обіцяє, але не діє, Хто забуває про тебе, коли ти у біді. Я […]
Я сам вибрав свій шлях, не оглядаючись назад, Хоча стояли переді мною темні і страшні хвилі. Не шукати легких доріг, не ловити чужих мрій, Я йду своїм шляхом, навіть коли шлях той тяжкий. Я бачив зламані мрії, я бачив впалих героїв, Але не став я їхнім — я […]
Неприступні мої мури, як камінь і метал, Вони не дають прориву, не бояться жодних змін. Вітер не зламає, не зруйнує грозовий шал, Бо в мене є стіна, що не паде, не буде зламана тінь. За ними — моя воля, моя сила, мій страх, Мої думки — як мечі, […]
Не йди за всіма, не ставай у їх коло, Не гнися під тими, хто зраджує слово. Йди там, де дорога камінням встелилась, Де вітер кричить, де загартувалась. За всіма — це значить забути, хто є ти, Залишити правду в болоті брехні. Свобода не там, де всі кроки однакові, […]
Вже днем своїм весна вітає, У нім помріяти б --- так ні, В життєвім списку мрій немає, Дні, мов, проспівані пісні. Хоча б одну знайти, спіймати, Та ні, вже мрія --- дивина, Я --- сторінки перегортати, Є мрія-зАкладка одна! Дорога дальня повз тополі, Місцями курява стовпом... Я дуже […]
Вже днем своїм весна вітає, У нім помріяти б --- так ні, В життєвім списку мрій немає, Дні, мов, проспівані пісні. Хоча б одну знайти, спіймати, Та ні, вже мрія --- дивина, Я --- сторінки перегортати, Є мрія закладка-одна! Дорога дальня повз тополі, Місцями курява стовпом... Я дуже […]
Життя — це найскладніший і найцікавіший роман, який пише кожен із нас. Філософська лірика про життя допомагає нам знайти орієнтири у цьому вирі подій, осмислити власний досвід та подивитися на буденні речі під іншим кутом. У цьому розділі зібрані поетичні твори, які торкаються вічних тем: пошуку істини, плинності часу, боротьби добра і зла, а також важливості кожної миті.
Вірші про життя — це не просто римовані рядки, це досвід поколінь, втілений у слові. Вони стають підтримкою у важкі часи, дарують надію, коли здається, що виходу немає, і вчать цінувати те, що ми маємо тут і зараз. Читаючи таку поезію, ми ніби ведемо діалог із мудрим співрозмовником, який розуміє наші тривоги та радості.
Ми прагнемо, щоб кожен читач міг знайти вірш, який співзвучний його внутрішньому стану. Наша колекція включає:
У світі інформаційного шуму та постійного поспіху нам часто бракує часу на саморефлексію. Читання філософської лірики — це своєрідна медитація. Вона дозволяє уповільнити темп, зазирнути всередину себе та знайти внутрішню рівновагу. Кожна строфа може стати поштовхом до важливого усвідомлення або допомогти змінити ставлення до проблемної ситуації.
На нашому сайті ви знайдете як класичні твори відомих майстрів слова, так і вірші сучасних авторів, які гостро відчувають пульс сьогодення. Ми постійно оновлюємо категорію «Лірика життя», щоб ви завжди могли знайти свіжі джерела для натхнення та глибоких роздумів.
Запрошуємо вас до неспішного читання. Обирайте вірш, який найбільше відгукується у вашому серці сьогодні, діліться мудрими цитатами з друзями та близькими. Нехай ці рядки стануть для вас джерелом мудрості, спокою та сили. Пам'ятайте, що поезія — це дзеркало життя, і в ньому завжди можна побачити щось нове та прекрасне.
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.