На берег сутінки спустились, В верби похилені, густі, У гострий камінь хвилі бились, Та лише боляче мені. І за минуле, за майбутнє, І за теперішнє болить, За все загублене й присутнє, Біль не стихає ні на мить. Хвилі жене ріка, кидає, Час непоміченим летить, А ніч вже росами […]
Крута дорога, берег, хвилі, По правий бік лиш камінці, Зір напрягається щосили, Блудить, шукає чебреці. Дорога вниз з горба сповзає, Каміння мохом поросло, А чебреців й стебла немає, Наче й ніколи не було. Були, цвіли, втішали очі, І пахнув вітер чебрецем, Росою вмиті після ночі, Сонцем ціловані, дощем. […]
мені снилась сьогодні твоя́ самота на краю нашого міста я бачив, як вона танцювала під сяйвом місяця на повному видиху і так до знемоги до глибокої темряви мені снилась сьогодні твоя самота я знаю, то була вона я вже її бачив я голос її не забув я її […]
проросту Любов'ю в тобі́ корінням залишусь на просторах твоєї душі проросту в тобі́ Вірою глибоко, під шкірою проросту в тобі́ Силою буде тобі другим диханням проросту в тобі́ Волею стане тобі зброєю проросту любов'ю в тобі́ стане твоєю сутністю...
Мов сніг акація цвіте, Злітає погляд вгору, Ніхто не прийде і не жде, Подальше йду із двору. Ховає стежка в тінь густу, Шум вулиці йде поряд, Тихше між щебетом пройду, Нехай птахи говорять. Вітер у листі, у косах, Спіймали пасмо брови, Троянди квітнуть у дворах І липи біля […]
Вже день пройшов і ніч пройде, Наступить ранок в росах, Травою ніжно сколихне, В нім не пройдуся боса. Так, як колись --- і сонцем, в дощ, Болотом і росою, В холод --- охоплювала дрож, Кидало в піт жарою. Щоб знов босоніж по землі Пройтись, дощем умитись, Треба на […]
Вона подарувала йому своє життя, а він безжалісно гвалтував його. Вона готувала йому борщ, а він зраджував їй навіть в дощ. Вона пекла йому пиріжки, а він лупцював її. Вона для нього діток народила, та він для них так батьком і не став. Нажаль себе не обирала, та […]
Не така. Не така , як всі. Не така, як ти, він, вона. Одна серед мільйонів. Одна у своєму житті. Не така. Одна. Із смутком і печаллю - на самоті. Із посмішкою і радістю - в тишині. Не така. Одна. Із викарбованими ранами на сердці. Одна. Бо не […]
До бабусиного саду по ранішній росі прийду. Сяду я під яблуню і вірш їй напишу. Про любов її безмежну. Про печені пиріжки і котлетки на столі. Про стакан теплого молока. І бабусина любов тебе в обійми огортає. Чую на подвір'ї гомін встав. То дідусеві качки бабусині квітки всі […]
Поклич і будем довго говорить. Адже нам час прийшов , зустрітися знову. У очі зазирнути ті, що колись були дуже знайомі. Стільки часу пройшло знаєм ми, тільки двоє. І через , що розлучилися ми. Так судилося долі. Тепер у кожного своє життя. Свої тривоги , радості й печалі. […]
Колись з тобою рідними хотіли стати ми. Але можливо лиш мені це так хотілось. І одружились і діток маєм двох, та рідними не стали ми з тобою. Лиш з часом зрозуміла я , що користався ти мною. Коли колишнім став для мене ти, тоді життя моє було в […]
Я марити тобою більше не буду . Не бачу сенсу я цьому. Сказало сердце пошепки мені. Всі спогади з тобою ,в скриню, на старість відкладу. А зараз поки є ще молодою, на літаку я в мандри полечу. Зустріну Всесвіту красу. Я буду насолоджуватись кожною миттю , що життя […]
Життя — це найскладніший і найцікавіший роман, який пише кожен із нас. Філософська лірика про життя допомагає нам знайти орієнтири у цьому вирі подій, осмислити власний досвід та подивитися на буденні речі під іншим кутом. У цьому розділі зібрані поетичні твори, які торкаються вічних тем: пошуку істини, плинності часу, боротьби добра і зла, а також важливості кожної миті.
Вірші про життя — це не просто римовані рядки, це досвід поколінь, втілений у слові. Вони стають підтримкою у важкі часи, дарують надію, коли здається, що виходу немає, і вчать цінувати те, що ми маємо тут і зараз. Читаючи таку поезію, ми ніби ведемо діалог із мудрим співрозмовником, який розуміє наші тривоги та радості.
Ми прагнемо, щоб кожен читач міг знайти вірш, який співзвучний його внутрішньому стану. Наша колекція включає:
У світі інформаційного шуму та постійного поспіху нам часто бракує часу на саморефлексію. Читання філософської лірики — це своєрідна медитація. Вона дозволяє уповільнити темп, зазирнути всередину себе та знайти внутрішню рівновагу. Кожна строфа може стати поштовхом до важливого усвідомлення або допомогти змінити ставлення до проблемної ситуації.
На нашому сайті ви знайдете як класичні твори відомих майстрів слова, так і вірші сучасних авторів, які гостро відчувають пульс сьогодення. Ми постійно оновлюємо категорію «Лірика життя», щоб ви завжди могли знайти свіжі джерела для натхнення та глибоких роздумів.
Запрошуємо вас до неспішного читання. Обирайте вірш, який найбільше відгукується у вашому серці сьогодні, діліться мудрими цитатами з друзями та близькими. Нехай ці рядки стануть для вас джерелом мудрості, спокою та сили. Пам'ятайте, що поезія — це дзеркало життя, і в ньому завжди можна побачити щось нове та прекрасне.
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.