Крута дорога, берег, хвилі,
По правий бік лиш камінці,
Зір напрягається щосили,
Блудить, шукає чебреці.
Дорога вниз з горба сповзає,
Каміння мохом поросло,
А чебреців й стебла немає,
Наче й ніколи не було.
Були, цвіли, втішали очі,
І пахнув вітер чебрецем,
Росою вмиті після ночі,
Сонцем ціловані, дощем.
Берег все хвилями стелився,
З всіх боків вітер заглядав,
Погляд не вірив, не змирився,
Сліди минулого шукав.
15.06.2024.
