Вірші про життя: філософська лірика та роздуми

В спеку, в літню жару. Дай прохолоду, крижаного серця. Від болю завмерло воно, кригою взялося. І сльози мов ті сніжинки, що Падають з небес. Лиш тільки заморозять мої щоки. І крижаними стануть уста. І не розтануть від твого поцілунку. Крижаною стала я і навіть в Літню спеку.

у безодні немає дна падай або тримайся розбиті вікна...уламки в серця без назв та імен відчуття вирви посеред Життя рани зшивають шрами лишаються у безодні немає дна крок назад і тримайся

Липневий дощ гуляє садом, Лишає слід свій на вікні, Немов за спиною, тут, рядом Те, що лишилось вдалині. Той, інший сад, дощ сивиною, І ті калюжі, болота... Давно пішли вслід за грозою Дні молоді мої, літа. 03.07.2024.

Я пишу сюжет фільму на Оскар, І сплетіння подій не встигають за мною. Хто подумав, що буде це легко і просто, Той нехай оминає мій світ стороною. Я пишу сюжет, що байдужим не буде, І не буде банальних подій і думок. Лиш шаблонні там мрії і люди. То […]

Заходить вечір у квартали, Моєю вулицею йде, А досі очі обіймали Безмежне небо голубе. В вечірні сутінки спустились, У його постаті хмурні, На трави, росами що вкрились, Стежки, дороги не чіткі. Поглянув вечір в вікна, в очі, Поміж дерева і стіну Побрів назустріч чорній ночі, І я назустріч […]

Пробігся вітер, хвиля покотилась В грайливі промені, у лагідність ріки, Ідучи берегом, стежина вгору звилась Й спустилась в тінь осики і верби. Пісок вологий жменя затискає, Спіймає інша хвилю, зачерпне... Таке минуле птахом залітає, Про себе знати, інколи, дає. 29.06.2024.

Вони всі кажуть: - Ти доросла! Вони так впевнені, що сильна. А я би по лісам і боса, Побігла б наче сарна вільна. Вони всі знають все про мене, Лиш я у роздумах і марах Текла би річкою по нивах, Летіла б птахом вище хмари. Вони оцінюють по […]

Ой, не легко на чужині доленьки шукати, Та не має мого дому,ніде й померти. Ніде душу прихилити,ніде одпочити, У чужому краї рабом у панів служити. Дім мій ділить і шматує влада на кусочки, Рве, мов пес лютий,скажений, землі по шматочку. Пхає,тикає де може, гроші все ховає. Люд звичайний […]

Ой кувала зозулечка, в лісі темному. Зазивала дівчиноньку в лісі погулять. Ходи мила, ходи люба, щастя тобі на кую. Галасливо їй співала зозулечка, пісеньку свою. І повірила ,дівчина, в темний ліс пішла. Забрела в чужу хатину , там лежало немовля. А , зозулечка, все кувала і співала люлі […]

Гойдалка моїх почуттів, від злетів до точки падіння. Інколи колискова, гойдалка моя. Ніби готує до нового старту. Інколи мов орел, гойдалка моя,гойдає в останній твій виліт. Гойдалка, качалка,люля,орель. І так по життю, ніби ти в казці. Гойдають тебе почуття, готують до нового фарту. Інколи сльози рікою біжать, і […]

Поглянув захід, сонцем подививсь, Засяяв в вікнах, мить... і вже не стало, Лише рум'янець ніжний залишивсь, Все в сутінках зникало, затихало. Спустились роси, травами пройшлись, Перегукнулись сови, закричали... Знов відізвались, в спогадах знайшлись Життя події, що колись втішали. У річці цій не видно мені хвиль, А та ріка […]

Яскраве сонце світить в очі, Зірвався погляд, полетів З швидкою легкістю, охоче До неба синього, птахів. А вітер звивсь над головою, Крутивсь, увагу привертав, Залюбувався сивиною, Скоріше, колір дратував. Єдине, чим не переймаюсь, То ж не ховаю сивину, Буду відвертою, зізнаюсь --- Її ще змолоду люблю. 21.06.2024.