Сучасна лірика: чуттєва авторська поезія для душі

Серед сотні облич брехні Обираю я серцю миле. Буде боляче? Певно ні, Але я заощаджу сили. Серед тисяч сумних очей, Я шукатиму твої сірі. Наче тінь догорівший свічей, Що тепер виглядають змарнілі. Серед сутінок міста твого, По дорогах розмитих туманом. Два уламки дощу на обличчі, Залишають у серці […]

різні в світі є жінки. розпізнати можеш ти? по очах, руках, словах, чи зриває з нею дах?) енергетики сповна? чи істерика вона? чи зручна, чи не зручна? чи ручна, чи не ручна?) різні в світі є квітки. так же само і жінки. є тендітні — без колючки, і […]

А хто для мене ти? Якщо зломив всі попередні стіни, І зруйнував мости. То ж хто для мене ти? Якщо без тебе більше не можу дихати, В страху я самоти. А хто для мене ти? Якщо один цілунок і серце тріпотись, Зриваючись за мить. А хто для мене […]

де були сотні обіцянок, тепер — прокляття без вагань. життя, скажу, таки цікаве: не зрозуміти цих змагань. не треба мені зла бажати — слова вертаються, як гра, яка не зможе врятувати, як воду, що тече з відра. не кличте хворою, прошу я, мій суд — це Бог, не […]

називай мене моїм ім'ям: без прикрас та обгортки м’якої: і не котик чи зайчик, маля, не тваринка я поруч з тобою. не "малишка", "мала" чи "моя" часто чую таке непритомно; бо забувши про моє ім'я, ти мене не помітиш рандомно. хочеш знати мене? — запитай, не пиши «солоденька» […]

вже запізно мене щось питати — краще просто замкнися і йди. моя тиша здачу вміє віддати на твої "винна точно лиш ти!" мене нудить від верещання, що "не так, сину, винна вона" лише дії — правдиве кохання, а не в купі "не я" як лайна. і я стала […]

у мені живуть чотири: одна — вперта, мов стіна. друга — сяє, як те щастя, чи сама, чи не сама. третя — ніжна і ранима, прочитай з її лиця; а четверта — як картина: як мистецтво з рук творця. усі разом - блискавиці: то сміються, то у бій. […]

відпустити болюче минуле... ти пройшла вже багато сходин. а що було, - те було, загуло... а що є? найцінніший один. і забути нікчемні образи. а для чого, скажи, це тобі?.. "тупі фрази" і "чмошні зарази" - та пішли вони разом усі! незнавці ювелірних прикрас - вже й без […]

Є люди такі, як промінь З відкритим та щирим серцем. Лишають по собі спомин Простий на завжди відвертий. Коли наступає темінь, У них не згасає віра. Не тільки щемливий трепіт, Вони викликають довіру. Душа, як відкриті дверці. Не требують перемовин. Знаходять надію в серці, Бо очі у них, […]

Весна несе з собою мрії, Тепло і успіх без вагань. Дає маленьку, все ж надію, Надію в полі сподівань. Природа знову оживає, В душі, наснагою сповна. Тепло у жили проникає. Така жадана всім, весна. Вона дає нам нові мрії, Віру в добро і у дива. Такі малесенькі надії, […]

Коли в очі дивилась барвистого неба, І як сон ті думки, що палають в мені. Обережно пускаю всі згадки про тебе, Що старанно лікують всі рани в тілі. І в момент я мов птаха пірхаю на волю, І той вибір, що вже змінює шлях, Карбував моє серце іскрами […]

Коли в очі дивилась барвистого неба, І як сон ті думки, що палають в мені. Обережно пускаю всі згадки про тебе, Що старанно лікують всі рани в тілі. І в момент я мов птаха пірхаю на волю, І той вибір, що вже змінює шлях, Карбував моє серце іскрами […]