Сучасна лірика: чуттєва авторська поезія для душі

Коли в очі дивилась барвистого неба, І як сон ті думки, що палають в мені. Обережно пускаю всі згадки про тебе, Що старанно лікують всі рани в тілі. І в момент я мов птаха пірхаю на волю, І той вибір, що вже змінює шлях, Карбував моє серце іскрами […]

Коли в очі дивилась барвистого неба, І як сон ті думки, що палають в мені. Обережно пускаю всі згадки про тебе, Що старанно лікують всі рани в тілі. І в момент я мов птаха пірхаю на волю, І той вибір, що вже змінює шлях, Карбував моє серце іскрами […]

Він один залишився, лелека, Поміж холоду хвиль та боліт, Десь у небі вся зграя, далеко, Поряд тихий, між вербами, брід. Уже листя злетіло у воду, Десь покрило траву і пісок, А лелека все там, біля броду, Одинокий, неначе, листок. 15.04.2025. Ганна Зубко

Народилась в найкращій країні. В мальовничім і райськім селі. Там сторічні дуби і по нині, Нам співають гілками пісні. Солов'ї там кохаються в співі... Дзвін зозулі на краю села. Там трава на весні зеленіє. Все цвіте, як приходить весна. Що не двір, то розлога калина, Чорнобривців міцний аромат. […]

Вона була неймовірно вродлива. Неабиякий мала шарм... Одягалась порядно, не хтиво. На плечах був прозорий шарф. Шовковисте по пояс волосся. Чобітки до колін з каблуком. Помічали завжди її хлопці. Не один вже пішов з гарбузом... Її розум, мов космосу сила, Розмова, як спів солов'я. Давно вже себе оцінила, […]

Через пальці на вихідки всі, Через жалюзі на вікнах... Ми знайомі і ми чужі. Я для тебе чергова примха. Втеча зранку і ліжко пусте, І заплакані чиїсь очі. Ти не поруч, а де ти є? Знати водночас і хочу, й не хочу. Через терни разом до зірок, Не […]

Я знову там, де колись почала, Вітер надій роздмухав прах. І те, що подумки кричала Я передам у трьох словах. От ця гнітюча, ворожа сила, Коли довіра розбилась в щент, Моя броня мене воскресила, А от печаль спалить в момент. І що б не думав, вже не цікаво, […]

ЗИМОВИЙ ВЕЧІР Вогонь потріскує в печі́ І лиже челюсті зухвало, Вовняний шалик на плечі́, На думку всяке щось спадало. В кватирку місяць заглядав, На мене пильно він вдивлявся, По небу цілу́ ніч блукав, До зорів красень залицявся. А я на кріслі під вікном За срібнолистим споглядаю, Ще не […]

Між пусткою в серці й надією, мирно Спочину на моєму плечі, добровільно. Впади у обійми моєї турботи, Чекай, як для тебе нові створю ноти. Пусти мене в серце, тримай там до скону. Забуду про лихо, зніму я заслону. Між днем тим шаленим і ніжністю ночі, Я буду твоєю, […]

Не вивертай ти навстіж душу, Не варто марити словам, Бо їх сприймають, як завгодно, Здадуть, осудять, кинуть в хлам. Кому болить твоя тривога? Хто знає, що в душі кипить? Холодна маска у розмовах, А за спиною — гострий гніт. Не відкривайся, не довірся, Не жди підтримки від людей, […]

Ти просто був з іншого світу У просторі наших днів, Де не сходилися бажання, Де проблеми звичайних буднів. Не збігалися інтереси, Скупі розмови різали слух. В тому пафосі, в тому стресі Панував нелюбові дух. Тілом поруч - душею порізно, Не зійшлися координати. Що ж, кінець тільки для початого, […]

Всміхався ранок, день сміявся, Вечір тихіше гомонів, А ніч мовчала, --- сон старався, Що непоміченим влетів. Не сам, не з вітром, не в тумані, І не від місяця, зірок, Принесла втома у долоні Й поклала поряд подушок. 02.04.2024. Ганна Зубко