Літо

Не хоче літо відпускати землю.
Тримається за кущики й траву.
Зеленим кольором малює наостанок,
Щоб не забули ми про цю красу.
Та й осінь теж уперта панна,
Своє нікому не віддасть.
Багрянцем й злотом покрива дерева,
Дощем і вітром з клена лист зрива.
І щоб не думали ми, не гадали,
Що краще осінь чи весна.
Природа в будь-які часи прекрасна
Така мінлива й чарівна.