Маленька пташка з сірими очима

Маленька пташка з сірими очима
На зорі дивиться крізь шибки далечінь
Вона летіла тисячі просторів шукала кращу землю не знайшла
Вона шукала й мріяла доволі
Реальність її мрії відтяла
Їй думалося що землі рідні вбогі
Що тут нічого для душі нема
Як помилялась яка ж ти ще маленька
Не цінувала те що мала, цю блакить
Літала так далеко і не знала
Що краще і цінніше не знайдеш
Що небо тут таке безкрає близьке
І сонце, гори, море серцю дороге
Багато часу знадобилось пташці,
Щоб зрозуміти істинну просту
Що скільки не шукай не знайдеш ти миліше
За Батьківщини рідну простору.<br>Людмила Горобець