Мамо, рік як ви пішли до Бога…
Душа сумує, вас не стало…
Так важко, на душі тривога…
Ваше серденько битись перестало…
Залишилася тільки пам'ять про Вас…
Ми прийшли, принесли квіти…
Ви дивитесь із портрету на нас,
Сльози нікуди подіти….
Тепер до вас тільки одна стежина,
Вітер шумить, похилилися тополі,
Сумує вся ваша родина,
І тільки плачуть червоні маки в полі….
Стоїть хата ваша, зажурилася…
Похилили голови вишеньки в саду…
Та всеодно нам віриться,
Що ви вже, мамо, в раю!
03.06.2021. С.М. Онисенко
<br>Світлана Миколаївна Онисенко
