Я мандрівник, на цій землі проїздом.
Тут правила свої і свій закон.
Щоб розгадати ці крилаті афоризми,
Шукаю суть посеред купи забобон.
Я мандрівник, для мене кожен день – це свято
Подалі від печалі і біди.
В гонитві за примарними скарбами
Я втратив все з надією знайти.
Я мандрівник, тягнуся до вершини
За ефемерним скарбом мудрих гір.
Та не під силу ті завивисті стежини,
І самовпевненість туманить мені зір.
Я мандрівник, я прошу ревно Бога:
"Навчи ж Ти нас цінити те, що є.
Залиш усім тільки прості дороги.
Даруй нам щастя кожному своє".<br>Марія Мігус
