А маятник світився в темну ніч,
Він зустрічав з вітрами кораблі…
А в небі блискали мільйони свіч,
Всесвітні подорожі крізь вогні…
По берегу хлюпочеться вода…
Зі шлейфом ніжності плив аромат…
Вдивлялася за обрії вона,
Самотність чатувала, як пірат.
Сьогодні літо, спека, ураган,
Здригається земля, бушує море…
Та, світить маятник і капітан,-
Як той голландець, що летить у зорі!
Вона милується пейзажем, знову місяць…
Притихли, заспокоїлись вітри…
А він на пристані завмер, не може дихать,
Ох, ці всесильні, романтичні вечори…
ND💞<br>Надія Холод (ND)
