Меланхолія

Годинник цокає невпинно,летять секунди в небуття, а ми долаємо щоденно наш шлях до вічного життя,ми поспішаємо,бо вірим ,що завтра краще заживем,а може варто зупинитись і озирнутися назад,можливо там десь наше щастя ми вже тримали у руках<br>Степан