Тихий вечір, буйні трави,
Запашні, високі мальви.
Все це було, все це є —
Скрипка долі виграє.
У тонесенькій стежині,
У малесенькій дитині
Всюди лине спів природи,
Її вічні, чисті ноти.
Шепіт вітру, гра колосся,
В'ється хвилею волосся.
Все живе, усе співає,
Кожен чує й відчуває.<br>Віка Федорич
