Смерть близькИх – це найгірша з подій у житті.
Смерть лякає – людина щезає.
Ось була вона тут, у твоїм відчутті,
А за мить її погляд згасає.
Потрясіння такі не стаються щодня:
Шквал емоцій, підрізані крила.
І найперша реакція – це метушня,
Хаотична, сліпа і безсила.
Розлад, рух, коли все пада з рук,
І самотність з утратою друга.
У розмовах присутні вже стишують звук,
Щоб пом'якшити стресу напруги.
Панахида, процесія, весь ритуал,
Тризна – здавна слугують, щоб зняти
Біль, напругу і страх, рівноваги провал,
Щоб оцю неминучість прийняти.
Та натура людська не настільки швидка,
Щоб змиритись із втратою кревних –
Ампутована здавна болить ще рука.
Мрії все повернути даремні…
30.05.2026<br>Валерій
