Сиджу на вишні я цій любій і дивлюся на зірки.
Та й виникають в мене в моєї уяві такі цікавії рядки.
Знову муза невблаганна – з нею не зустріну в голові я дірки,
з нею, моєю подругою заклятою, не навішаю на себе нитки.
Кажуть пишуть всі ці вірші
пишуть більшість – про кохання.
Та мої рядки, не зовсім інші
про друга напишу – моє сильне бажання
Як зустрів його я вперше,
то я думав – він ніхто.
Але зараз бачу, тим не менше
хороший друг він взагалі-то.
і прийшов я того літнього дня,
до пагорба у тому дворі
і потрапив я до нового полум'я
і тієї ночі вперше я побачив дружби зорі.
Я не думав геть ніколи,
що зустріну я там друга
та тепер є в мене друг Микола
і хай завжди сяє йому срібносмуга.
Сонячний Мондорівець
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
