Мила Дівчина

Я зустрів тебе 20 числа.
Твій ніжний голос,
Твої бездонні наче море очі,
Я зомлів і серце стало,
Як ураган перехопив мій подих.
Я став в ступор і забув слова,
Мені ніяково стало,
Провалитися хотілося під землю.
На емоціях спитав тебе,
-Як звати…
-Юля
Ніжним голосом промовила…
І в той же час забув ім'я твоє,
Але я знав що це вона,
Вона яка забрала сердце без останку,
Та яку впускати не хотів,
І кожну ніч…
Силует якої бачив,
Бездонні очі океану,
Милий голос,
Ніжні руки…
Я можу довго говорити,
Але не передати ту красу яку зустрів.
Я зрозумів що покохав,
Аж по самі вуха,
Я зрозумів що це вона,
Вона одна і на віка.<br>Іващенко Микита Олександрович