Милість бути собою

Сумую за дитинством, бо доросла людина,
‎Той період часу, для мене, краща година,
‎Не мавши безліч того, що мала інша родина,
‎Я був щасливий, всерівно, та не текла слина,
‎Коли країна була в мирі, та бабуся живою,
‎Вона радістю світила, та, не була такою,
‎Як не стало її, я сумував цілий рік,
‎Наче частину душі, хтось поцупив і втік,
‎Я, то плакав, то сміявся, що це було зі мною,
‎Може, це клята війна, де запуски зі стрільбою,
‎Може, я був частиною, усіх в моїм краї,
‎Тому і відчуття мої, були то в пеклі, то в раї,
‎Якщо чесно, не знаю, бабусі, царство небесне,
‎Усім рідним і близьким, життя бережіть чудесне,
‎Вам, моє слово чесне, у світлі голови людей,
‎Ю хеппі еврі найт, хеппі еврі дей,
‎Серед кучі речей, що зовсім не потрібні,
‎Залишився ким був і не позбувся мрії,
‎Мої надії, у впевненість перетворились,
‎Бути собою, це найкраща, серед богів милість.
‎
‎
‎<br>Олександр Володимирович Єрмоленко