Мис Доброї Надії – то є щит,
Стоїть серед бурхливих вод граніт.
Омитий він стихіями Землі,
Між океанами стоїть у всій красі.
З одного боку ллє Індійський океан…
До Атлантичного він приєднався сам.
Та зустріч в чітку лінію лягла,
Тримає відстань тепла течія.
Самотня скеля лине в височінь…
Нависла над глибинами, як тінь,
Так граціозно на краю Землі стоїть,
Не хоче хвилю водну пропустить.
Там поєдналися величні два Світи…
Навічно свої води пролили.
Там край планети у красі земній!
Могутня буря вихром крутить в ній.
Мис ураганів, мис вітрів…
Ти дарував надію, чарував, манив…
І норовлива, і холодна – вся краса!
Прекрасним возвеличилась моя душа!..
ND💙
https://i2.com.ua/прогулянка-в-чаті-життя<br>Надія Холод (ND)
