„Приліт птахі́в ти пропустила,
Й розтанув лід не при тобі." —
У хвилях річка говорила,
Мов дорікаючи мені.
„Вини із себе не знімаю,
Жалкую, дуже… і не раз,
Уже ти вільна, я вітаю!
За тебе рада, без образ."
Ми говорили — вітер слухав,
А потім ви́соко злітав,
Повільні хмари швидше рухав,
Згори весь берег оглядав.
21.04.2026.
Ганна Зубко

УВАГА!
Це другий варіант вірша.