Ми – живі

Нам з тобою повертатися нікуди
Нам з тобою спішити без сенсу
Наші мрії тліють на згарищі
Ми збилися з ліку утраченого
З пустими руками, з дірою у серці
З тобою шукаємо прихистку
І йдемо повільно, крок за кроком, долаючи відстань
Ми йдемо кудись, де про нас ще не знають
Ми йдемо самотні, пусті.
Ми йдем. Ми живі
І нерви, мов струни натягнуті, і слів тут замало
Чужого болю для нас давно вже нема
Там обвалилося місто, зруйнувались, зупинились життя
А у нас здригнулося серце від того, що правда така гірка.
<br>Тетяна