Ми лише спалах….
Мить у вічному танку,
Немов росинка на ранковій траві.
Кожен із нас — недовгий, крихкий ґанок
У ланцюгу століть, у плині часу
І скоро — тиша,
Залишаємо слід у тіні.
Мрії, що минають,
Лише спогади у кольорах.
Життя – це загадка,
Кожен крок — нова історія.
Тане з часом, як сніг у весні,
Щоб десь у серці жила надія.
Ми залишимось в пам’яті,
Як спалахи світла в ночі.
Нехай цей танець триває,
Доки світ нас не забуде.
І скоро — тиша,
Але спогади звучать.
Ми лише спалах,
Проте вічні в наших словах.
24.08.2023
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
