Ми

Може лишемося, на все життя?
Писати вірші, символами долі,
Я бачу, легку не винну долю.
Де кружляють птахи, тонкими струнами, дозволя шукати волю. Легше вже не буде, вимовля устами, слово на світанку. Ми лишемося знову до світанку, і так, на все життя, вчорашньої втоми… Де було скільки всього лихогого. Що сил не вистачає слово сказати, а с тобою буде з тобою буде, сила ношої любові<br>Вікторія