Це дивно, усвідомлювати, що твої слова можуть. впливати на людей…
(кейлі сміт)
Я звичайним дивуюсь словам.
Є і схожі, і разом несхожі.
Є слова, які схожі на храм.
Є приЯзні, а є і ворожі.
Вони жИють окремим життям
Від людей, від казок, від історій.
І подібні вони відчуттям
Серфінгіста на хвилі прозорій.
Спілкування із текстом, з людьми
Є таємний незвіданий обмін.
Що несемо бесіднику ми?
Що сумовця доносить нам гомін?
Відповідність контексту й думок
Випадкові, як хвилі у морі.
Не співпали – і море чуток
Скопіює, знецінить, спотворить.
Сенси мови відомі богам.
Нам – лиш певні ази, як початок,
А крутим лінгвістичним митцям,
Крім початку – маленький додаток.
Тож ми тілом читаємо текст,
І всім тілом сприймаємо мову,
Та далеко не завжди контекст
Зрозумілим стає принципово.
Бо тілА ці охочі до слів,
Бо готові сприймати готове –
Він життєвий для нас – мовний спів,
Хоч берем ми його вибірково.
Дивно те, що звичайні слова
На людей чинять дію звабливу,
Але більше важливі дивА –
Саме люди ці створюють дИва.<br>Валерій
