Так не буває… Щоб у снах літати –
Ще може бути. Але наяву?..
Та тільки Бог єдиний може знати:
Чи є межа між «можу» та «живу»?
Хоча невіра крила обриває,
Навідмаш — по обличчю знов і знов,
Та попри все дух істину приймає:
Надію, мрію, віру і любов.
Невпевнено вагаємось щомиті
Між кроком уперед — і знов назад,
Вчимося в цьому світі невгамовнім
Не втратити свій спокій, власний лад.
Можливо, меж в природі не існує —
Та страх політ у змозі обірвать,
Лиш той, хто мрію у житті малює,
Зуміє й наяву вільно літать.
28 березня 2026 р.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
