Ми, розстаючись, не розсталися —
Між нами тиша пролягла.
У кожнім подиху зосталися
Слова, які ти не сказав.
Ось і зима вже закінчилася,
Весна летить на всіх парах…
Ми знову подумки зустрілися,
Спілкуючись мовчанням в снах.
Хоча ми в різному майбутньому,
Та тиша — це також зв’язок.
У кожнім березні відсутніми
Ідемо разом крізь морок.
Нехай дороги розминулися,
Нечіткі обрії навкруг,
У снах ми знову перетнулися —
Без слів, без дотиків, без рук.
Ми мовчимо — зв’язки зосталися.
Їх не розірвуть береги…
Ми не разом, та не розсталися,
Хоч розійшлися навіки.
28 березня 2026 р.
