Моліться люди

Летіла молитва, з вуст мами до неба:
«Мій Боже прошу і молю я у тебе,
Спаси Україну, народ її й віру
Мою нездолану – святу Батьківщину.
Вибач мій Боже, що часто сумую,
Щодня і щоночі я тебе турбую,
Болить моє серце за всіх в Азовсталі,
Непросто Герої – вони немов з сталі…
Воїни відважні – в нерівнім бою,
Боронять від ворога землю свою.
Бомблять рідний край вороги,
Стріляють, руйнують усе навкруги…
Із темряви чути спів дівчини- «Пташки»,
А їй би у полі збирати ромашки,
На сцені співати, дітей доглядати…
Прийшлося дівчині свій край захищати.
Прошу тебе Боже я знову і знову,
Стань зі святими на захист Азову…
Летіла молитва, з вуст мами до неба:
«Мій Боже прошу і молю я у тебе:
Прийми же, всевишній, усі молитви,
Щоб хлопці живі повернулись з війни.
Моліться тихо матері й без слів,
Чекайте на повернення синів.
Я вірю, що вже близько славна дата,
Коли обніме мати сина, сестра – брата,
Разом, обнімем українського солдата…
Хтось вперше у житті побачить тата,
Непереможного, сміливого солдата.
Моліться люди, моліться до Бога,
За сина свого і за сина чужого…
Моліться люди, моліться в повну силу,
За наш народ, за ЗСУ, за Україну
Автор – Людмила Трищук – Луцук<br>Людмила Трищук-Луцук