Україна — моя Батьківщина
Україно моя, золота і єдина,
Ти — у серці моєму навіки.
Ти — прекрасна і вільна країна,
Що долає негоди й роки.
Твої ниви широкі, мов море,
Колоситься пшениця в полях,
А над ними блакитнеє небо
Розливається в чистих краях.
Тихо вранці шумлять верболози,
Пахнуть квіти у теплім саду,
І роса, наче срібнії сльози,
Омиває траву молоду.
Є Карпати — величні й зелені,
Де вершини торкаються хмар,
І дзвенять там потоки скажені,
Наче гірський природний удар.
Є Дніпро — наша річка могутня,
Що крізь землю століття пливе,
Він бачив і радість майбутню,
І історію нашу живе.
Є степи неосяжні й безкраї,
Є ліси, де співають пташки,
Є міста, що любов’ю палають,
І маленькі затишні села.
Україна — це мова калинова,
Це пісні, що лунають здавна,
Це Шевченкове мудреє слово,
Це народна душа чарівна.
Це вишиванка — барвиста, святкова,
Це калина червона в саду,
Це матусина ніжна розмова,
Що веде нас крізь долю й біду.
Це бабусина добра світлиця,
Де тепло і пахучий пиріг,
Це дитинство, що серцю насниться,
І батьківський знайомий поріг.
Україна — це люди незламні,
Що тримаються міцно землі.
Їхні мрії великі й прекрасні,
Їхні душі — мов сонце, ясні.
Скільки болю тобі довелося
Пережити за довгі віки…
Та ти знову до сонця звелася,
Підняла свої сильні крила.
Ти не раз зустрічала тривоги,
Та не впала, не втратила сил.
І крізь темні, важкії дороги
Ти до світла впевнено йдеш.
Бо народ твій — нескорений духом,
Він любов до Вітчизни несе.
І ніколи не стане байдужим
До землі, що його береже.
Хай сміється дитина щасливо,
Хай цвітуть українські сади,
Хай поля будуть щедрі та мирні,
А над ними — лиш чисті сліди.
Хай лунає по світу співуча
Наша рідна, прекрасна мова,
Хай ніколи не згасне могуча
України душевна основа.
Хай у кожній родині панує
Тепле світло, любов і добро,
Хай ніхто більше сліз не сумує,
Хай у серці живе лиш тепло.
Я люблю тебе, рідна країно,
За ліси, за поля і гаї,
За твою чарівну Україну,
За людей незрівнянних твоїх.
Я люблю твої тихі світанки,
І вечірні рожеві вогні,
Материнські ласкаві світанки,
Що нагадують: ти — у мені.
Ти для мене не просто країна,
Не лише на карті назва.
Ти — моя найдорожча родина,
Моя пам’ять, надія й краса.
Де б не був я, куди б не рушив,
Серед інших доріг і країв,
Україну носитиму в душі,
Як найдорожчий із всіх скарбів.
Бо немає землі мені кращої,
Ніж моя українська земля.
Ти — прекрасна, могутня, найкраща,
Моя рідна Вкраїно моя!
І нехай над тобою світанки
Кожен день золоті розливають,
Нехай щастя приходить до ґанку,
А добро твої землі єднає.
Нехай знову сміються міста,
Хай наповняться співом дороги,
Хай у кожному серці весна
Прожене всі печалі й тривоги.
Україно, живи і квітуй,
Наче мальва червона край хати.
Свою волю навіки шануй,
Бо тобі ще багато літати.
Нехай синє безкраєє небо
Береже твої ниви й поля,
А над ними, як символ для тебе,
Золотиться пшенична земля.
Україно, моя Батьківщино,
Ти — моя найдорожча земля.
Будь щаслива, прекрасна, єдина —
Моя гордість, любов і сім’я! 💙💛
<br>Олена
