Моїй Коханій

Як пелюстки алої рози, твоїх губ ніжність відчуваю.
Дихання твоє, як ті грози, від землі душу відривають .
Очей, блакитная хмарина, у небі сонце колихає.
Ти є, єдина, і ні хто, такої красоти не має.
Чому не спиш ти, в пізній час, яскраво зорі в небі сяють.
У думах твоїх, чистих й ніжних, вони життя оповідають.
Прокинешся ти з ранку, й знову, засяє світло на обличчі.
Немов від сонця візьмеш промінь із силою із потойбіччя.
Твій стан стрункий – моя пошана, ти наче Мавка лісова.
Як у тих міфах – ти Богиня , ти дивовижно чарівна.
Нехай твій образ буде всюди, як сонце сяє в небокрай,
неси любов, жагучу пристрасть,
світи й ніколи не згасай!<br>Омельченко Дмитро Володимирович