Я знову ту музу зловив..
Чогось вона, саме, приходить під ранок.
Наповнює серце мільйонами див,
Сумної душі наступає світанок.
Я знову ту музу зловив…
Акордами тремтячими в мінорі.
Цього романсу – вічний лейтмотив.
Йому її прислали тихі зорі.
Я знову ту музу зловив…
Рядками на папір лягли зізнання.
Поезія потрібна дивакам,
Нутро, чиє, наповнене коханням.<br>Володимир Лук'янець
