Я тобі не муза, кричала вона
І це дійсно була ілюзія
Коли її очі світились одвічним вогнем
З тих пір коли вони стояли під тім вінцем…
Її буденність , кожна спроба 404:
На різних частотах всі її були ефіри,
Її орієнтири це інша система координат
Його усмішка повік на прокат
Блукавши лабіринтами без входу
В пітьмах крокуючи в пошуках іншого коду
Його лице -ввічливий лід і втоми важкий і теплий плід
Ох скільки всього вона для нього бажала
Ця дама палала , кохала, чекала…
За довгими розмовам його висновки фіксували тільки втрати часу
Слова з'їдали години , залишали порожні хвилини згасу
(14.01.2026)<br>Ilia Konik
