Між вибухами — твоє ім’я,
Як тиха пісня серед бурі.
Воно мене тримає днями,
Коли все палить вітром хмурим.
В повітрі свист, земля гуде,
Та шепіт твій в душі не гасне.
Неначе світло проросте
У темряві — надія ясна.
Коли навколо все кричить,
Коли життя тримаєш в жмені —
Твоє ім’я в мені звучить,
Як дзвін з дитинства у натхненні.
Я прошепчу його вночі,
Коли між зорями — тривога.
Воно живе в моїй душі,
Моя молитва і дорога.
