Я знаю,між нами вже стало все тихо,
І поглядом вже не шукаєш мене.
Проте зізнатися тобі я хочу –
Що все ще щиро і палко кохаю тебе.
Любим просив ти себе не називати,
Та як же тоді називати тебе?
Просиш забути тебе і не знати –
А як же ті почуття, що сильні ще в мені?
Знаю, не кохаєш мене ти вже більше
Не маю я значення в твоєму житті.
Та дозволь здалека милуватись тобою,
Дозволь хоч любити тебе в тишині.
І хай ти не віриш моєму слову,
Нехай не повіриш моїм почуттям,
Та знай, що любить не перестану,
Хоч як не проси – не зможу ніяк.
Любов мою ховати не стану
Хоч знаю, що треба розлюбити тебе.
Та серце все дужче рветься до тебе,
Як би не намагалась спинити його
Hnp
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
