Мій вірний друг не скаже слів —
У них немає і потреби.
Я разом з ним рахую дні,
І цього вистачає небу.
Коли в душі холоне світ
І тиша важко тисне груди,
Він ляже поруч і мовчить —
Єдиний, хто мене не судить.
В його очах — потік тепла,
Де я без масок і без стра́ху.
Він знає біль, що проросла,
Не дасть мені вдягти сіть жаху.
І хай він не говорить слів,
Та серцем вдячність відчуває.
Мій пес — мій вірний друг із снів.
Не зрадить він — і я це знаю.
І навіть коли я піду
Туди, де стежка не вертає,
Я вірю: не покине й там —
Бо вірний друг не забуває…
07 квітня 2026 р.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Красивий вірш, душевний.
Читаю з задоволенням.
Дякую!
Вдячна. Гарного вечора.