Мій потяг відправляється з вокзалу,
Білети вже на жаль не повернути
Я памʼятаю посмішку твою зухвалу
Ти вже тоді була готова все забути
Невже так можна легко відпускати
І всю любов перетворити в попіл?
Я був готовий тобі все пробачити
Навіщо ти тоді чинила опір?
Ти говорила, почуття до мене згасли
Скажи, а взагалі вони були?
Чи ти можливо покохала іншого
Й зізнатися боялася мені?
Чому до мене стала ти байдужа?
Я ж все для тебе і тобі,
Але у потяг вже сідати мушу
Прощай, тебе я памʼятатиму завжди.<br>Мусієнко Анна
