Без світла вже вечір,
і ранок, і день,
Ще й холод весь час дошкуляє,
Надво́рі ж — зима,
війна по ній йде,
По нашій землі все гуляє.
І виють сирени, ракети летять,
В бік сходу повік не дивитись,
Та сонце там сходить
і протягом дня
До за́ходу бу́де котитись.
Летять журавлі зі сходу й назад,
Туди-сюди вітер ширяє,
Із неба одного зірки миготять,
І місяць один в небі сяє.
Чому все так сталось,
навіщо війна,
Розруха, біль, сльози без спину?
Уже не одна, четверта зима,
Як землю цю спокій покинув.
23.01.2026.
Ганна Зубко
