Вона писала вірші тихо вночі
А зорі ставали все тускліші
Вона мріяла що врятує усіх
І хмари над нею ставали густіші,
Вона напрочуд забувала про себе
Рятуючи своїми рядками чуже життя.
Даруючи кожному надію на (ребе),
Даючи хоть на мить надію на краще буття.<br>Анастасія
