Отак у цей похмурий день
Пасивно сонця не чекати.
Сум весь витрушую із жмень,
А навзамін хай сміх до хати.
Отак дзвіночками дзвенять
Слова, що зберігала в серці.
Дні холоду зими злетять,
А щастя скрізь, не лиш на денці.
А там за сміхом ти ввійдеш,
Не встигну двері притулити.
Зраділа зустрічі, ти теж,
Нам нарізно так важко жити.
<br>Тамара Назарук
