Видаю́ть крони вітер легенький,
Та такий, що ледве впіймавсь,
Угорі — хмари місяць тоненький,
Що ріжечками неба торкавсь.
Зрідка зірка яскрава блимне,
То впаде́ у далеких полях,
Там цікаве і чимось дивне —
Це Чумацький зоряний Шлях.
Та світанок усе те стирає,
Наче з дошки шкільної, за мить,
І вже сонцем небо палає,
І вже променями іскрить.
05.03.2026.
Г. Зубко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
