випадкові
бігли по хвилях
у шторм
у днину погожу
невпинно
минали міста
не сюди
тривожно
минали людей
не до них
ті дні минали
у втомі спинилися
десь там, до пристані прибилися
і стишились
а дому не знайшли…
невипадковими лишилися
і знову шторм, і знову хвилі…
Лірика
Невипадкові
Автор:
Тетяна Гончар
Поділитись
