Ось і літо минуло, прохолода настала,
Знову садом іду — хризантеми цвітуть.
Моє серце болить, бо любові не стало,
І кохання назад неможливо вернуть.
Мою душу стиснула нестерпна розлука,
Ти пішов назавжди, залишивши в журбі…
Я милуюся тим, як цвітуть хризантеми,
Буду гнати від себе тривожні думки.
Приспів:
Тільки знай, рідний мій, пам’ятай,
Що без тебе вже сонце не гріє.
І я хочу, мій милий, щоб знав:
Я зумію тебе розлюбити.
Тільки знай, любий мій, пам’ятай,
Що без тебе я зможу прожити.
Знай, коханий, єдиний мій, знай:
Неможливо любов повернути.
Згадай нашу любов, як ми палко кохали,
Як ти клявся завжди бути вірним мені,
Обіцяв ти мене, лиш єдину, кохати,
То чому ж ти так швидко про все це забув?
Хризантеми цвітуть, розганяючи тугу,
Опадає в саду золотий листопад.
Я залишу свій біль та зрадливе кохання,
Перестану дивитися з сумом назад.
Приспів:
Тільки знай, рідний мій, пам’ятай,
Що без тебе вже сонце не гріє.
І я хочу, мій милий, щоб знав:
Я зумію тебе розлюбити.
Тільки знай, любий мій, пам’ятай,
Що без тебе я зможу прожити.
Знай, коханий, єдиний мій, знай:
Неможливо любов повернути.
ПІСНЯ
29.09.2026 р.
<br>Лариса
