Несвідоме

Це дуже важко зрозуміти,
Наповнює як Україна
Середину душі людини.

Торкнешся тільки, і крізь очі,
Наче то є очі дівочі,
Тече і камень душІ точить.

Як діамант сльоза стікає,
Наче її хтось добуває.
Любов’ю душу вивертає.

Болем, немов печаль родинна,
Бідою, що усіх єдина,
Виплескується Україна.

Це дуже важко зрозуміти,
Не розуму це лабіринти,
Душі це несвідомі квіти…

І в цьому єдність є країни,
В нас, мов до матері в дитини,
По край любов до Батьківщини.

02-01-2023