Не втомлюсь я ніколи від Неба!..
Так чарує мій погляд блакить…
Задивлюся у Вись, бо потреба…
Нескінченна, життєва мить…
Нехай хмари мій біль забирають,
Рани серця зцілИть бірюза…
Нічні зорі хай вічністю сяють!
О, вселенське, безмежне життя…
Я не хочу на щось нарікати,
Розгорнулися крила мої!
Новий день поспішу зустрічати,
Хочу жити, літати у сні…
У попутного вітру на гребні –
Я полину, як птаха в лісах.
Розлітаються біди у щепні!
Вільно дихаю, щезнув весь страх!
Я в блакить задивлюсь, бо потреба,
Хай єство заряджає потік!
Рясний дощ поливає із Неба,
Мій прекрасний, життєвий вік..
ND♥️<br>Надія Холод (ND)
