Не жінка винна, що вона страждає

Не жінка винна, що вона страждає
І плаче у подушку по ночах.
Існує той, хто жити заважає,
Її життя марнує й зневажає.
Чи варто так страждати і мовчать,
В усьому потакати тій потворі?
Потрібно дуже голосно кричать,
Щоб не було в житті повторів.
<br>Осіпова Олена