Не пахне земля чорноземом

Не пахне земля чорноземом —
Вона пахне порохом й сном,
Який обірвався раптово
Під вибуху чорним крилом.
Не небо — а стеля зі згарищ,
Не тиша — а свист над чолом.
І серце стискається в грудях,
Коли повідомлення: «Живий. Потому».
Дитинство лежить під завалами,
І лялька дивиться в дим.
А хтось ще учора сміявся —
Сьогодні став іменем в нім.
Війна — це не кадри й не зведення,
Не цифри сухих новин.
Війна — це коли твоє завтра
Стає словом «був» для когось одним.
І навіть коли переможемо —
А ми переможемо, так—
У кожного в серці залишиться
Осколок. Не витягнеш ніяк.
18.09.2023