-
Прошу, не раньте словом матерів,
Їх теплом сад зігріть неважко.
Щоб спочить-не може місця зігріть,
Не всидить сидьма рання пташка.
В холодний ранок, пізньої ночі
Одним - одна вона весь час,
Вишиває внучечці сорочку
І тихо молиться за вас.
Прошу, не раньте словом матерів
Справи буддені киньте на мить,
Спішіть туди, де між яворів
Їх теплий вогник ще горить
Лірика
Не раньте словом матерів
Автор:
Лана Дармограй
Поділитись
