У день травневий дощовий
Недавно йшовши своїм містом,
Побачив в школі випускний,
Що проникав глибоким змістом
Нахлинув спогадів флешбек,
Як я малим стояв так само
Ловив від всесвіту фідбек
І починав життєву драму
Переді мною сто доріг
Стелились фарбами густими
І не йшов – сміливо біг
Між міражами непростими
Завзято ноги оббивав
В низькі, здавалося, пороги
І страху я тоді не знав,
І не чекав від них тривоги.
Я світу ще не мав знання
І біг з наївністю дитини
Туди, де жалом б'є терня,
І непокорені вершини
Знайомі патерни шукав
І не лякався перших тіней
Мій погляд сенсу виглядав,
Де розливався яд зміїний
І зараз думаю такий:
А що якщо б обрав я іншу?
Та серцю той шлях дорогий,
Де віднайшов потрібну нішу.<br>Ігор Білецький
