Нічна веранда, вечір тихий…

Нічна веранда, вечір тихий,
Тепер вона не розмовляє,
Знесилена журба й надія її в останнє покидає.
Вона тепер не розуміє як це "кохати" чи "любити"
Єдине все що вона зможе, це лиш творити і робити.
Та хто створив їй тяжкі муки і хто заставив завивать.
Коли вона так прудко й вперто любов навчила воювать.
Вона створила образ хиткий який назвала "ідеалом",
Хоч образ створений з потвори, та й він не дався їй за даром.<br>Гудзик