Оксамитовий сезон

Оксамитовий сезон кличе на пляж ,
Море вабить пірнути у хвилі,
Зберусь і поїду в осінній вояж,
Ці легкі коктейлі,
І чайки білокрилі.
З морської піни вийде наяда,
Поставить поряд пісочний хитун,
І кине на бережину мушель мільярди,
А потім – легенький бриз,
Й весело – сумних хвиль каприз.
Допю коктейль, запрошу каву,
Посидіти тут на причалі,
Запрошу осінь ніжну й ласкаву,
Хай забере усі тривоги й печалі.
Нехай побігає ще боса-
І закарбує в пам'яті моїй,
Те літо жовтокосе,
Й нічний морський прибій.
Я підійду поближче до води,
Зберу вивласнення, й пущу за течією,
І споглядатиму яскраві епізоди,
Як кликав ти мене своєю,
І дарував щодня лілеї…
Останні дні літа вже догорають,
Беру валізу – й їду в осінній вояж,
Мене там море й хвилі чекають,
А теплий пісочок шепоче:,, Приляж",
Я знаю, це буде яскравий кураж.
Я вивласнена, ні очищена,
Від бруду,чвар і пересуду.
Я теплим морем прощена,
Для мене грають клавікорди,
І правда лиш за мною буде.
Я вдячна морю за прибій,
За той легенький бриз,
Він повернув мене до мрій,
А я у відповідь розкажу- одну з своїх реприз,
І побіжу по бережині вниз…<br>nezabydka