Ура! Ми знищили ворожого солдата.
А решті заховатись ніде буде,
Бо вигоріли вщент сарай і хата.
Супутні втрати: вбиті мирні люди.
Ми перекрили мінами дороги.
Шкода, що підриваються цивільні,
Та попри все ми йдем до перемоги.
Вцілілі громадяни будуть вільні.
Олешки, край козацького завзяття,
Блоковане і виснажене місто.
Ми звільнимо вас, українці-браття,
Коли помруть від голоду рашисти.
Історія створення вірша:
2026 рік. Січень.
В одне їз подвір'їв Олешок забіг солдат,
ховаючись від дронів. Заховався у гаражі.
Пізніше втік. А вночі прилетіла баба Яга і
скинула на гараж вибухівку, а потім і
запальну суміш. Згоріли гараж і хата.
Мирним мешканцям, українцям, дивом
удалось врятуватись. Згодом згоріла і
друга їхня хата (хата батьків) від скидів з
баби Яги. Згодом у вересні люди пішки евакуювались з
блокованих Олешок. Прізвища не
називаю. Бо ще живі.
<br>Боб
