А десь на заході у парку на полянці
Так тихо , затишно і наче у ві сні
Війни гармати зовсім не стріляють
Птахи співають наче у ві сні
Панує спокій, але він Омана
Країна від війни здригається щодня
І серце все неначе рвана рана
Кровоточить, не гоїться вона.
На заході у нас буяють квіти
Пекуче сонце осяяє небозвід
Пташині зграйки в небесах літають
А думки не лишають:- Як там схід?
Тут наче все спокійно, але раптом
Повітряна тривога прогуде
Від спокою не лишиться ні краплі
І від омани сліду не буде.<br>Олександра Зубарь
